Іcторико-культурні цінності| Голосіївський парк

ЗАПРОШУЄМО ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГОЛОСІЇВСЬКИЙ"

Історико - культурна спадщина

Територія Парку та прилеглі до нього ділянки мають цікаве історичне минуле, проявами якого є численні пам’ятки історії та архітектури. Територія парку багата й на археологічні пам’ятки. Тут знайдені городища різних культур, поселення скіфської доби, доби бронзи, ранньозалізного часу, залишки так званих змієвих валів, декілька давньоруських поселень і городищ.

Місцевість приваблювала увагу багатьох історичних осіб. Наприклад, діяльність київського митрополита Петра Могили (1614-1647 рр.), настоятеля Києво-Печерської Лаври, засновника першої в Україні та східній Європі вищої школи (Києво-Могилянської колегії), тісно пов’язана з територією парку. Він відбудував Софійський та Успенський собори, церкву Спаса на Берестові, заснував Голосіївський скит, а у 1631 році на території скиту – перший у Києві парк.

Пам’ятки археології, що розташовані на території НПП «Голосіївський» та в безпосередній близькості

Пам’ятки

Дата створення

Загальна характеристика

Поселення давньоруського часу

XII ст.

Знаходиться на зх. околиці с. Лісники. Площа 200х70. Існувало в пізньо-середньовічний період.

Китаївське городище і курганний могильник

ІX - XIIІ ст.

Знаходиться поблизу Свято-Троїцького монастиря (Китаївської пустині)

Поселення скіфської доби

VI ст. до н.е.

Знаходиться на 250 м на південь від с. Лісники. Площа 20х600

Поселення Ходосівка-Рославське

VIII – VI до н.е. (неоліт),ІІ – І тис до н.е.ХІ – ХІІ ст. , ХІІІ – ХІV ст

Урочище Лісники, нововиявлена пам’ятка археології

Поселення Ходосівка-Чумаків куток

І тис до н.е.,ХVІІ – ХVІІІ стт

Урочище Лісники, нововиявлена пам’ятка археології

Ходосівка-Березове

ІІ – І тис до н.е.

Урочище Лісники, нововиявлена пам’ятка археології

Ходосівка-Снігурове

І тис до н.е., рубіж н.е.,ХVІІ – ХVІІІ ст.

Урочище Лісники, нововиявлена пам’ятка археології

Ходосівка-Високе

І тис н.е. (ранні слов’яни)

Урочище Лісники, нововиявлена пам’ятка археології


Перелік пам`яток історії, що розташовані на території НПП «Голосіївський» та в безпосередній близькості

Пам'ятки icтоpiї та культури

Дата створення

Загальна характеристика

Архітектурний комплекс Голосіївського скиту

cepедина XIX - початок ХХ ст.

Комплекс храмових споруд був розташований на пагорбі серед Голосіївського лісу над Китаївським струмком, що нині перекритий греблями. До його складу входили церква Покрови, церква ікони Божої Матері, будинок митрополитів

Будинок митрополита Троїцької Голосіївської пустині

1840р.

Кладовище Голосіївської пустині з могилою Преподобного Олексія

XIX ст.

Розміщено на схід від будинку митрополитів. Збереглось частково. Мощі преп. Олексія зберігаються в пустині.

Залишки лінії оборони (окопи) м. Києва

1941 р.

Голосіївський ліс

Феофанівське кладовище

Могила Настоятеля монастиря Іринарха

1817-1901 рр.

Вніс визначний вклад в розбудову монастиря. За 30 років перебудував вci дерев'яні будівлі на муровані. Спорудив житлові та господарчі будівлі, підвів водогін.

Могила Отця Тарасія

Відомий богослов. Ченець-довгожитель, що активно працював до ста років, мав несивіючу голову, читав без окулярів.

Могила Ієромонаха Костянтина

Осліп в зрілому віці. Відомий своєю феноменальною пам'яттю. Декламував повні тексти шестипсалмія, апостольські посланія молитви.

Літературно-меморіальний музей М.Т. Рильського

1968 р.

Знаходиться на вулиці Максима Рильського, 7, де жив і працював поет. Музей має 8 залів. У вітальні та робочому кабінеті розміщена бібліотека – близько 8 тис. книг. Три кімнати займає експозиція. Навколо будинку – сад, посаджений поетом

Печерні лабіринти

Печерний комплекс в Церковщині “Антонієві печери”

ХІІ-ХVІІ ст.

Печери влаштовані в пагорбі, що обмежує балку з пн. боку. Вхід в печери – на південному схилі. Існував ще один вхід – з вершини пагорба. Підземні галереї в три яруси. Мають три підземні храми та підземні кладовища. 1998 р. проводилась очистка печер та їх археологічне дослідження. Загальна довжина підземного лабіринту біля 300 м, в глибині – підземна церква Феодосія Печерського. Вздовж галерей розміщені крипти-приміщення на кілька поховань. При вході, на терасі, отець Мануїл, 1907 р., розпочав будівництво храму на честь святителя Миколи Чудотворця, яке не було завершене.

Печерна церква Феодосія Печерського

ХІІ ст.

Знаходиться в глибині печерного лабіринту. Відновлена 1905 р. отцем Мануїлом. Нині проводиться розчистка при¬міщення. Розмір підземного храму близько 3х5 м. Всередині приміщення споруджено ківорій – мурована споруда на 4-х стовпах, завершена зводом.


Визначні історичні особи

Визначні історичні особи

Період діяльності

Зміст діяльності, значення доробку

Феодосій

XII ст.

Чернець Києво-Печерського монастиря, що усамітнювався в печері Гнилецького урочища.

Димитрій (Ковальницький)

кін. XIX-поч. ХХ ст.

Засновник відновленої Гнилецької обителі. Настоятель Києво-Братського монастиря, ректор Київської духовної академії. Коштами старанням преосвященного Димитрія збудована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1902 р.) в Церковщинi. Надав комплексу архітектурного i благоустроєного вигляду.

Ігумен Мануїл (в схимі Серафим)

1850-1920 рр.

Колишній інок Києво-Троїцького монастиря. За 6 років настоятельства в Церковщині Мануїл збудував 5 дерев'яних та цегляних житлових будинків, братський корпус, готель, господарські будівлі. Привів до порядку печери, встановив стародавню печерну церкву,укріпив зводи цеглою.

Петро Могила,
православний архієпископ Київський i всієї Малорociї

1614-1647 pp.

Київський митрополит, настоятель Лаври. Фундатор латино-руських київських шкіл. Відбудував Софійський собор, Успенський собор. Церкву Спаса на Берестові. Видав «Требник», 1646 р. Засновник Голосіївського скиту, збудував митрополичий будинок, заснував сад. Заклав 1631 р. на території скиту перший парк у Києві. Збудував 1631 р. церкву Св. Великомученика Іоанна Сочавського. Помер 11.01.1647. Похований у Великій Києво-Печерській церкві.

Зосим Валькевич, архімандрит Києво-Печерської Лаври

Зробив значний внесок в благоустрій та озеленення Голосіївського монастиря: розбив сад, розсадив гай. Посадкою дерев в парку зобразив план Великої Лаврської церкви.

Філарет Раїч-Амфітеатров

1837-1857 рр.

Зробив значний внесок в розбудову Голосіївського монастиря. Власним коштом спорудив у 1845 р. муровану церкву Покрови Пресвятої Богородиці, збудував братські келії, оточив пустинь мурованою огорожею.

Єпископ Феофан (Шиян)

Близько 1760-1880 рр.

Заснував (1800 р.) Феофанієвську пустинь. Вів суворе самітницьке життя, 1802 р. спорудив архієрейський будинок, 1803 р. – церкву «Чудо Св. Архістратига Михаїла».

Ієромонах Воніфатій

1787-1871 рр.

Ієромонах Золотоверхого Михайлівського монастиря. Завзятий будівельник. Збудував готель, дерев’яну дзвіницю, муровану церкву во ім’я Всіх Святих.

Архієпископ Інокентій Борисов

Київський вікарій. Філософ, естет і богослов. Дав назви окремим куточкам та урочищам Феофанії, запозичивши їх із Євангелія. В особливо привабливих місцях влаштував альтанки, над цілющим джерелом – каплицю. До цих місць серед лісу були прокладені широкі алеї.

Єпархіальний архітектор Євген Єрмаков

1868-1914 рр.

Талановитий київський зодчий, за проектом якого у 1912 р. збудована основна споруда Феофанівського скиту – собор Св. Пантелеймона. На той час Є.Єрмаков вже спорудив Покровську церкву, будинок духовної семінарії, низку житлових будинків.

Лісничий, селекціонер Федір Голоядов

близько 1908-1982 рр.

Талановитий вчений-селекціонер, вмілий організатор лісового господарства. Вивів нові сорти плодових дерев. Зазнав утисків від високопосадових чиновників з Академії Наук.

Академік Палладін Олександр Володимирович

1885-1972 рр.

Український біохімік. Збереглась садиба О.В. Палладіна в Феофанів з будинком і т.зв. ставком Палладіна. Досліджував вітаміни та обмін у тканині при авітамінозному стані. Нагороджений п’ятьма орденами Леніна.