Територія національного природного парку „Голосіївський” належить до басейну р.Дніпро.

Гідрографічну сітку території НПП складають, головним чином, малі річки: притока Дніпра Віта (з озером Шапарня), малі річки басейну р. Ірпінь – Нивка, Любка, Котурка, струмки Голосіївського лісу з каскадами ставків - Горіхуватський, Голосіївський, Китаївський. Крім того, територія дренується численними тимчасовими водотоками, що мають активну течію лише під час сніготанення та літньо-осінніх зливових дощів. Вони в основному прив’язані до центральної частини парку, яка характеризується розчленованим рельєфом та розгалуженою системою ярів. На території Голосіївського лісу і Голосіївського парку імені Максима Рильського створено три каскади ставків, що знаходяться в долинах струмків.

Озеро Дідорівка

                                                                   Озеро Дідорівка

Горіховатський каскад з п’яти стівків знаходиться в Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Перший з заходу на схід ставок є найменшим (0,16 га). Площа трьох наступних – близько 1 га. Найбільший ставок площею 2,3 га знаходиться поблизу Голосіївської площі. На одному із ставків каскаду зростає вид з Червоної книги України - водяний горіх плаваючий. На цій водоймі також відмічені два угруповання з Зеленої книги України – формації глечиків жовтих та водяного горіху плаваючого. По берегах Горіховатського водотоку зустрічається ще одне угруповання з Зеленої книги України – стрілолисту стрілолистого.

Голосіївський (або Дідорівський) каскад з 5 ставків знаходиться в центральній частині Голосіївського лісу. Назву Дідорівка має перший (верхній) став каскаду. Його площа 2,6 га. Тут обладнана рекреаційна зона НПП «Голосіївський». Три інші стави (1,0 га, 2,3 га, 3,6 га) знаходяться нижче за течією струмка і розділені між собою лише дамбами. На Дідорівському каскаді ставків зустрічається вид рослин з Зеленої книги України кушир підводний. На Дідорівському струмку нижче за течією є ще ставок на межі Голосіївського лісу із малоповерхової забудови. На північному березі одного з ставків каскаду – Мітькиного – одне з джерелець оголошено гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення Святе цілюще джерело. Біля нього обладнано купальню, яка користується популярністю серед любителів фізкультури, обливань холодною водою, а також – паломників Свято-Покровського монастиря (Голосіївської пустині).

Китаївський каскад знаходиться в східній частині Голосіївського лісу. На північ від каскаду розташована територія Свято-Троїцького монастиря. Площа ставківКитаївського каскаду – від 1 до 1,6 га. Верхнє озеро-став оголошено гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення.

Верхній Китаївський став

                                                               Верхній Китаївський став

Найбільша річка південної частини НПП «Голосіївський» має назву Віта. Її довжина -  близько 14 км, впадає у Дніпро поблизу Жукова острова. Разом із струмком Віта (або Сіверка)довжина річки 30 км. Площа її басейну найбільша з малих річок Києва, таких як Нивка, Дарниця, Горенка та інші, і складає 244 км2.

Річка Віта має падіння (перевищення висот від витоку до гирла) лише 2,3 м, тобто її початок знаходиться фактично на рівні заплави Дніпра. Це обумовлює дуже низьку швидкість течії та значну заболоченість долини. А у роки великих паводків на Дніпрі на річці навіть спостерігається таке незвичне явище, як протитечія.

В басейні річки Віта знаходиться найбільша водойма національного парку - озеро Шапарня. Воно має напівштучне походження. Площа озера складає близько 30 га. Заболочений басейн річки Віта та озеро Шапарня, що знаходяться в межах урочища Лісники – одна з найціннішихз наукової та природоохоронної точки зору ділянок національного парку. Тут збереглися екосистеми, близькі до природних, спостерігається найбільше різноманіття ландшафтів та зустрічається найбільша кількість видів тварин і рослин з Червоної книги України. В озерній улоговині Шапарні зустрічаються угруповання із Зеленої книги України – сальвінії плаваючої, латаття білого, латаття сніжно-білого. 

Озеро Шапарня

                                                                     Озеро Шапарня

Через територію НПП «Голосіївський» в північній частині (Святошинсько-Біличанський лісовий масив) протікають малі річки Любка, Нивка, які впадають в р. Ірпінь, та Котурка (притока Горенки). У 60-70 рр. XX ст. на цих річках були створені каскади ставків.

Річка Нивка бере свій початок поблизу селища Вишневе і є притокою Ірпеня. Довжина – 19,7 км, площа водозбору 94 км2. Басейн Нивки характеризується найбільшим серед річок Києва показником озерності – 2,2%. На деяких ділянках русло річки повністю заростає, а швидкість течії дуже незначна. Це пояснюється значною зарегульованістю Нивки. В маловодні роки деякі ділянки можуть пересихати до 60 днів на рік.

Нивка ділить територію НПП «Голосіївський» в межах Святошинсько-Біличанського масиву каскадом ставків, більша частина з яких використовується рибгоспом. Найбільший ставок каскаду примикає до житлового масиву і використовується як рекреаційна зона.
Інша річка, що впадає у Ірпінь – Горенка. Її витік знаходиться неподалік від озера Синього на Виноградарі. Довжина дорівнює 12,0 км, площа водозбору – 56,0 км. Горенка тече в межах Пуще-Водицького лісництва Святошинського ЛПГ. Русло цієї річки вважається найбільш природним в межах Києва. Вона майже не зазнала впливу господарської діяльності. Слабка зарегульованість стоку та досить значний похил (200 м/км) обумовлюють ще одну особливість річки – вона має найбільшу в межах Києва течію, яка під час водопілля може досягати 2,2 – 2,5 м/с.

Горенка має невелику притоку – Куторку. Її довжина – лише близько 6 км, а ширина русла – 2 м. Ця річка відома каскадом ставків (Горащиха, Двірець, Міський Став, Карачун). Більшість з них виконують рекреаційні функції, пляж вважається одними з найкращих у Києві. Річка тече майже по кордону Київського лісництва Святошинського ЛПГ з південного заходу від Пуща-Водиці.

Річка Котурка

                                                        Річка Котурка. Пуща-Водиця

Ще одна річка, що протікає землями Святошинсько-Біличанського масиву парку (кордон Святошинського та Київського лісництв Святошинського ЛПГ) і впадає в Ірпінь – Любка. Ії довжина близько 9 км. В заплаві цієї зовсім невеликої річки створено одразу два об’єкти природно-заповідного фонду – пам’ятка природи загальнодержавного значення «Романівське болото» та заказник місцевого значення «Річка Любка».
 

Tags