Легенди про ключі

Легенда про перший ключ – Пролісок дволистий

Колись, коли зима намагалася залишитися назавжди, Сонце створило чарівні Ключі Сонця – первоцвіти, що мали силу відкривати весну. Першим серед них з’явився пролісок дволистий – найсміливіший із ключів.

Його шлях був найважчим. Зиморанда наказала лісовій тіні й холодним вітрам тримати його в обіймах мерзлої землі, щоб він не зміг прорости. Але пролісок був сповнений сили природи та тепла Сонця. Він прокинувся під шатром дерев, пробившись крізь вогку землю, і, хоч ліс ще дрімав у зимовій тиші, розпустив свої блідо-блакитні дзвіночки. Її тендітний цвіт став першим знаком приходу весни!

Проте навіть сьогодні пролісок у небезпеці. Люди, не знаючи його справжньої ролі, зривають квіти, знищуючи перший ключ до весни. 

Народні назви проліски: синетка, синій підсніжник, небесники, рястик, зілля голубе.

Рослина спокійно переносить морози і здатна завдяки особливим клітинам пробивати ущільнений шар весняного снігу або лісової підстилки з минулорічного опалого листя (таку властивість мають і деякі інші первоцвіти).

Досить часто пролісками називають підсніжники, вважаючи, що це дві назви однієї рослини, хоча види зовсім не схожі між собою навіть за своїм зовнішнім виглядом.

Проліски в лісі можуть утворювати суцільний блакитний килим.Розмножується проліска цибулинами – дітками і самосівом. Насіння розноситься лісовими мурашками. На початку літа після відмирання листків проліска переходить у стан спокою.

Проліска дволиста поширена переважно в листяних лісах Лісостепу, рідше зустрічається у всіх інших природних зонах на території України.

 

Легенда про другий ключ – Підсніжник білосніжний

Весна вже наближалася, але Зиморанда не здавалася. Вона придумала новий підступний план: зачарувала людей, змусивши їх зривати Ключі Сонця для власних подарунків. Первоцвіти зникали, і весна ставала слабшою.

Тоді Сонце створило новий ключ – підсніжник білосніжний. Він був символом надії та чистоти, що розквітав навіть тоді, коли навколо ще лежав сніг. Але саме через свою красу він став найбільш уразливим – люди почали зривати його ще більше, не розуміючи, що кожна зірвана квітка затримує зиму.

Підсніжник належить до групи весняних ефемероїдів - рослин із коротким періодом активності.

Рано навесні з’являються з-під снігу молоді згорнуті листочки. Згодом над двома листочками підіймається стебло з квіткою. Квітка – сніжно-біла, з шести пелюсток – трьох зовнішніх та трьох внутрішніх, з зеленою смужкою по краю.

Вже в кінці травня надземна частина відмирає, а під землею залишається лише цибулина до наступної весни.

 

Легенда про третій ключ - Медунка

Щоб перемогти Зиморанду і прискорити прихід весни, Сонце створило медунку – третій ключ, який мав нагадати, що весна у небезпеці, і потребує нашої допомоги. Її квіти змінюють колір від рожевого до фіолетового, ніби розповідаючи історію про те, як природа змінюється і як важливо берегти її. Але, щоб цей ключ спрацював, люди мали почути медунку!

"Твоя місія, – сказало Сонце, – стати голосом природи. Розкажи іншим, чому первоцвіти важливі, і допоможи весні засяяти кольорами!"

На стеблинці кожної рослини утворюється суцвіття, квіти яких спочатку рожеві, а потім стають пурпурово-фіолетові. У рожевих і червоних квітках є нектар, який приваблює різних комах. Рослина є добрим медоносом, саме через це і походить її назва. Медунка зростає у ліса та серед чагарників по всій Україні.
Вчені встановили, що клітини квіток медунки різних кольорів мають різну кислотність. З цього науковці висувають припущення, що таким чином рослина змінює колір вже запилених квіток, сигналізуючи про це комашкам.

Медунка з давніх часів використовувалася як лікарська рослина, особливо при легеневих захворюваннях.

 

Легенда про четвертий ключ - Ряст

Весна вже майже перемогла, але її сила ще не була достатньою. Зиморанда вдалася до чергового хитрого трюку – зробила первоцвіти невидимими для людей. Вона хотіла, щоб ніхто не знав про їхню цінність, щоб їх не берегли, і щоб вони поступово зникли самі по собі.

Сонце зрозуміло, що весні потрібен ще один ключ – ряст. Його квітки вкривали землю цілими килимами, привертаючи увагу та нагадуючи всім, що весна має силу. Проте цього було недостатньо – люди мали самі дізнатися, як важливо берегти первоцвіти та розповісти про це іншим. І вони дізнались!

Усього в світі налічується 470 видів рясту, 5 з яких ростуть в Україні. Поширений ряст у лісах і чагарниках. Власноруч виявити різницю між видами доволі важко, адже основні відмінності стосуються кореневої системи рослини. 
Палітра кольорів квіток рясту може здивувати, адже один і той самий вид може мати білі, рожеві, синювато-фіолетові або бузкові квіти.

 

Легенда про пʼятий ключ - Цибуля ведмежа

Коли ряст всіми своїми барвами повідомив людям про прихід весни, холод вже майже не панував у лісі. Але люта Зиморанда не хотіла відступати, і неочікувано напустила сніжну бурю, яка вкрила всю землю. Тоді Сонце пробудило новий ключ – цибулю ведмежу (черемшу).

Ця рослина мала особливу силу – вона була не важливим першим джерелом їжі для пробуджених тварин, а й наповнювала землю життям і теплом. Її ніжне зелене листя проростало навіть там, де ще недавно лежав лід. Кажуть, що саме завдяки черемші перші ведмеді, прокинувшись після зими, набирали сил і допомагали весні остаточно прогнати морози.

Але навіть цей могутній ключ весни не всесильний – деякі люди не усвідомлюють цінності цього ключа весни і виривають черемшу з корінням, не залишаючи шансів на її відновлення. Через це вона потрапила до Червоної книги України.

Цибуля ведмежа (більш відома під назвою "черемша") -  реліктовий вид, занесений до Червоної книги України. Це багаторічна трав'яниста рослина родини цибулевих а також харчова, лікарська, медодайна та декоративна культурна рослина.

Цибуля ведмежа росте в листяно-ялинових лісах, в балках, низинах – там, де досить волого. Усі частини рослини містять ефірну олію з часниковим запахом. Нею, як першою зеленню ласують ведмеді після зимової сплячки. Їдять її й дикі кабани.

 

Легенда про шостий ключ - Сон лучний

Весна майже остаточно здолала зиму, та Зиморанда не хотіла здаватися. Вона вирішила сховати останній Ключ Сонця – зробити так, щоб його ніхто не шукав. Якщо люди не помічатимуть первоцвітів, вони залишаться самотніми, і їх стане ще менше.

Тоді Сонце створило сон лучний – яскраву, ніжну квітку, яка тягнеться до світла і ніби світиться зсередини. Сон лучний мав нагадати всім, що весна вже тут, і що красу природи треба помічати та берегти. Але для цього хтось повинен був знайти його та інших первоцвітів, щоб розповісти про них світу. І лише тоді, коли люди віднайшли усі Ключі Сонця, Зиморанда зникла і в природу повноцінно прийшла весна!
Проте зникаючи, холодна Зиморанда встигла прошепотіти первоцвітам, що повернеться. Тому усі квіти знають, що весна не безкінечна. І що колись, мороз знову накриє землю холодною ковдрою снігу і наступить зима...

Сон лучний тривалий час залишається «понурим» і з часом (але не завжди) підіймає свою квітку до сонця. В нього також характерний зовнішній темний колір пелюсток і пухнастий покрив.

Рослина належить до сімейства лютикових. В Україні сон-трава поширена на степових схилах, в соснових лісах у Прикарпатті, Поліссі, Лісостепу та Степу (крім Криму).

Ця рідкісна рослина занесена до Червоної книги України.