Рясти (Corydalis spp.)
Навесні наш Парк вибухає фіолетово-рожевим цвітом — це зацвітають рясти (Corydalis spp.). Вони не зростають у сухих соснових лісах, натомість на вологих ґрунтах листяних дібров утворюють справжні квіткові килими. Ряст здавна є символом весняного відродження в українській культурі — згадаймо вислів: «дожити до нового рясту» та «мені вже рясту не топтати».
На території Парку можна побачити три види цих чудових рослин, які часто зростають поруч, але з’являються не одночасно.
Ряст ущільнений (Corydalis solida)
Це один з перших рястів, що з'являється в березні. Це невелика (10-30 см заввишки), рослина з підземною бульбою при основі стебла, яка спочатку щільна, майже яйцеподібна, а пізніше стає порожнистою і набуває форму широкого конуса.
Цей вид щільними куртинами вкриває ще вільну від рослин землю. Його фіолетові квіти зібрані у невеликі за розміром, але дуже мальовничі суцвіття.
Ряст порожнистий (Corydalis cava)
Цей ряст зацвітає пізніше. Його відрізняє різнокольорове забарвлення квітів, можна побачити рослини з пурпуровими, рожевими та білими квітами. Цей вид досить високий і досягає 30 см , має порожнину в підземній бульбі, що і обумовило його видову назву. Саме цей вид найбільше страждає від антропогенного впливу, його частіше зривають на букети. З метою його збереження його внесено до списку охоронюваних видів у межах міста Києва.
Ряст проміжний (Corydalis intermedia)
Найменш помітний з трьох, наче ховається серед свої родичів. Це маленька рослина (5–10 см заввишки) з тонкими стеблами, нечисельними листками і пухким рожево-фіолетовим суцвіттям. Її легко не помітити серед більших родичів. Для цього виду характерні цілокраї прицвітники. Він зростає розсіяно у весняних синузіях рястів і зникає першим.
Рясти — це багаторічні ефемероїдні рослини, які проростають із бульб. Під час короткого весняного цвітіння рослина не просто радує око — вона виконує життєво важливу функцію: накопичує поживні речовини у бульбу, щоб пережити до наступного сезону.
Якщо зірвати квітку — рослина не встигне накопичити достатньо ресурсів і просто загине.
Ряст живе недовго, а зірваний — іще менше: він швидко в’яне, не зберігається у букетах, і, головне, не зможе прорости знову.
Милуйтеся рястом у лісі, фотографуйте, розповідайте про нього, але не зривайте. Це не лише акт любові до природи — це спосіб зберегти весну для майбутніх поколінь
