Екостежка "Перстень Мавки"

Вітаємо на екостежці “Перстень Мавки”!

В Голосіївському лісі (квартал 27) є еколого-пізнавальна стежка “Перстень Мавки” протяжністю 1500м, розраховану насамперед для дітей та людей літнього віку. Ця стежка знаходиться біля вул. Ак. Заболотного на перетині доріг, які ведуть до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії України та Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).
 

Колір маркування маршруту – жовтий і зелений: кольори зрілого лісу, луків та галявин. Особливо багато тут жовтих квітів. Стежка має форму краплі (петлі), де збігаються початок і кінець маршруту, тому її символічне маркування виконане у вигляді зеленої краплі, обведеної жовтим.

Символом стежки обрано квітку наперстянки – рідкісної рослини нашого парку. Однією з ключових екскурсійних зупинок є галявина наперстянки, квіти якої нагадують золоті наперстки. Символіка стежки поєднує наперстянку та краплю-сльозу.

Маршрут знайомить відвідувачів із рослинним і тваринним світом Голосіївського лісу, історією місцевості, легендами та історико-культурним оточенням. Ця частина лісу розташована в центрі перетину шляхів до таких історико-культурних пам’яток, як Свято-Пантелеймонівський монастир (Феофанія), Китаївська пустинь, Голосіївська пустинь та Гнилецький монастир із печерами у Церковщині.
 

Одразу при вході до Голосіївського лісу, за вулицею Ак. Тронька, на узліссі навесні квітують фіалка запашна та мати-й-мачуха. Далі починається типовий для Голосієва дубово-грабовий ліс: старі дуби, граби, тополя біла, робінія звичайна, подекуди – ясен зелений. Тут зростають копитняк європейський, медунка темна, зубниця бульбиста, зірочник ланцетолистий та підмаренник запашний – характерні види листяних лісів.

Потрапивши на екостежку, ви потрапляєте у чарівний ліс – наше Чарлісся, зі своїми легендами та загадками. Відвідувачів зустрічають інформаційні щити «Легенди Голосіївського лісу» та «Схема маршруту і коротка легенда».
 

Придивившись до трави, можна помітити вічнозелений копитняк європейський, листя якого нагадує кінське копито, а темно-коричнева квітка ховається під листям. Саме тому цю ділянку називають «Кінським шляхом». Рухаючись ним, бачимо інсталяцію «Копитняк», а на «Дубовій галявині» — інсталяцію «Дуб червоний і дуб звичайний».

Особливу увагу привертають спортивний снаряд «Дерево-дракон», «Лаконосова» та «Наперстянкова» галявини, Лісова школа, Зелений клас, альтанка, лавочки, будинок для комах, щит «Рослини і тварини стежки», «Блакитні дуби», «Чагарникове узлісся», «Черешнева алея» та алея дуба червоного. Тут також можна побачити інсталяції слідів птахів і звірів, фігурки зайчика та їжачка. Усі ці інсталяції створила скульпторка Ірина Контар.
 

Зелений клас на екостежці
 

Скульптура "Копитняк європейський"

Скульптура "Заєць сірий"

На «Лаконосовій галявині» зростає цікава рослина – лаконос американський. Його великі листки, густі зеленувато-білі суцвіття, які згодом червоніють, та блискучі чорні ягоди, ніби вкриті лаком, привертають увагу відвідувачів. На галявині є альтанка, де можна відпочити, провести екологічні, рухливі чи спортивні ігри.

Праворуч розташована галявина лісових квітів і трав. Серед чагарників ростуть бруслина європейська та бородавчаста, ліщина, бузина чорна. Місцями чагарники обплітає північноамериканська рослина – дівочий виноград п’ятилисточковий.

Далі встановлено два інформаційні щити з рослинами і тваринами, яких можна зустріти на маршруті. Тут відкривається незнаний світ зовсім поруч – варто лише придивитися, прислухатися до голосів птахів, шелесту вітру та трохи зупинитися.

Стежка повертає у ліс, де панують черешня та дуб червоний. Особливо мальовничими ці місця є навесні, коли квітують первоцвіти. Синіють проліски серед різнобарвних рястів – рожевих, бузкових та білих. Трохи пізніше зацвітають черешні, а восени яскраво червоніє листя дуба червоного.

Неподалік маршруту можна побачити «блакитні дуби». Їхній незвичний колір створюють накипні лишайники світло-блакитного відтінку. Тут також ростуть інші лишайники та різноманітні мохи.
 

Місцева легенда

«Одного разу фея Мілена, молодша сестра Мавки збиралася на свій перший лісовий бал. Щоб сестра на балу була найкрасивіша, Мавка подарувала їй свій чарівний золотий перстень і черевички з лаковими носиками, які ніколи не спотикалися в танку. За бажанням перстень перетворювався в золотий наперсток, і допомагав миттєво пошити чи полагодити будь-який одяг. Мілена хотіла пошити собі найпрекрасніше плаття і мріяла, як танцюватиме на балу. Але в лісі жив підступний Дереводракон. Його лігво серед стародавніх дерев всі знали та оминали. Але Дракон вмів ховатися і використовував будь-які нарости на стовбурах та дивні деревні форми, щоб вселятися в них. Це були його слуги та шпигуні по всьому лісу. Єдине, що виказувало їх — очі дракона. Як побачиш дивну морду на стовбурі, яка пильно дивиться на тебе, знай, що то слідкують за всім слуги дракона. Поки Мілена спала, поклавши ручки під щічку, Дракон спромігся вкрасти чарівний перстень. І заховав його. Але заховав не десь у печері, а на видноті, щоб познущатися. Адже Дракон дуже не любив сімейство Лісовиків, до якого належала Мілена та Мавка. Прокинулася маленька фея. Дивиться — нема перстеника! Скликала всіх своїх друзів, шукала по всьому лісі… і швидко знайшла галявину, де з одного краю ріс Лаконос американський, нетиповий для її лісу, а з іншого рідкісна Наперстянка із жовтими ковпачками.— Це ж мої черевички з лаковими носиками та мій золотий наперсток! — скрикнула Мілена. — В чому тепер я піду на бал? У мене нема ані прекрасного плаття, ані чарівного взуття! Намагалися знову перетворити рослини на чарівні речі, та не змогли. Сіла фея на галявині, над своїм пророслим золотим перснем і заплакала. Сльози полилися між пальчиками. І весь ліс сумував разом з наймолодшою з мавок, і зловісно тішився Дереводракон, спостерігаючи її горе своїми вогняними очима. Та на допомогу Мілені прийшли її друзі. Всі лісові створіння, квіти, тварини та дерева шукали, чим допомогти феї. І дуби та дикі черешні підслухали таємницю дракона. Він використовує химерні форми кори, щоб спостерігати за всім у лісі. Якщо знайти всіх шпигунів довкола Лаконосової та Наперстянкової галявина, та перекрити всі очі дракона, перстень та черевички можна забрати! Так зробили друзі маленької феї. Знайшли всі очі дракона та стали перед ними, щоб затулити від них галявину. Махали хто лапками, хто крилами, а хто гілками з листям і казали:— Ми вас бачимо! Ви нам нічого не зробите! Лютував Дракон, та нічого не міг зробити, бо розкрили його секрет. А без своєї таємниці Дракон безпорадний. Взяла Мілена золотого наперстка, наділа на свій мізинчик і швидко створила прекрасне бальне вбрання. Взула черевички з лаковими носами, заквітчала коси світлячками і була найпрекраснішою серед фей та мавок на святі того вечора. Дереводракон і досі ховається в лісі, підслуховує та підглядає, але його вже ніхто не боїться. На згадку про його підступний задум ростуть на галявині лаконос та наперстянка. А стежка до них має форму крапельки — сльози маленької фей. А за допомогу дубам було даровано лісовим царем особливі відзнаки, одним — яскраво бірюзові стовбури, а іншим – яскраво-червоне листя з гострими кутами, яке пломеніє восени, наче рубінові ордени. А дикі черешні стали улюбленим деревом Мілени і всі алеї, де мала фея найбільше любить гуляти, оточені черешнями».

Відкриємо вам таємницю:

Ліс – це не вулиця з деревами замість стовпів та будинків!

Ліс – один великий будинок для лісових мешканців, а ви його гості.

Нечемно галасувати і бігати по кімнатам та коридорам в чужому будинку!

Придивіться! Прислухайтеся!

Якщо зрозумієте уклад життя тутешніх господарів,

Ліс відкриється вам з чарівного боку!