2-го лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається з 1997 року на честь підписаної 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран) міжнародної конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

Озеро Шапарня
Озеро Шапарня, південна частина НПП "Голосіївський"

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є і Україна, під водно-болотними угіддями розуміють “райони маршів, боліт, драговин, торфовищ чи водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів”.

Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливим середовищем для збереження біорізноманіття, особливо в умовах наступу людини на природу (близько двох третин видів рослин і тварин зараз пов’язані саме з водно-болотними угіддями), гідрологічним, кліматичним та екологічним регулятором. Крім того, водно-болотні угіддя мають велике соціально-культурне, рекреаційне значення.

Водно-болотні угіддя
Озеро Шапарня, південна частина НПП "Голосіївський"

У національному природному парку «Голосіївський» постійно здійснюється вивчення водно-болотних комплексів, їх сучасного стану, наявного цінного і лише з ними пов’язаного біорізноманіття. Водно-болотні комплекси відіграють значну роль не лише як середовища збереження гідрофільних видів, а й впливають на процеси в інших природних комплексах парку та екологічний стан міста Києва в цілому.

На території НПП «Голосіївський» основні площі водно-болотних угідь знаходяться у південній частині парку – в долині р. Віти (правої притоки Дніпра). Тут утворився лісо-болотний комплекс з найбільшою водоймою НПП – озером Шапарня. Заліснені острови та чагарникові зарості серед високотравних і осокових боліт (які займають тут значні площі), є притулком для багатьох видів тварин, серед яких є занесені до Червоної книги України (ЧКУ). 

озеро Шапарня
Озеро Шапарня
Німфея, озеро Шапарня
Квітує латаття біле (регіонально рідкісний вид)
Лебідь-шипун, озеро Шапарня
Лебеді на оз. Шапарня. Щороку тут виводять пташенят 1-2 родини лебедів-шипунів
Гніздо орлана-білохвоста
Гніздо орлана-білохвоста (ЧКУ) на одному з островів серед болота в заказнику «Лісники»

Водні екосистеми Голосіївського лісу − Горіхуватський, Голосіївський (Дідорівський) і Китаївський водотоки, на яких створені каскади ставків. Ці водойми виконують переважно рекреаційну та екологічну функцію, але й в них є рідкісні види рослин – лише в цих водоймах зростає водяний горіх плаваючий, занесений до ЧКУ. Ставки є місцем мешкання різноманітних гідрофільних хребетних (птахів, рептилій, амфібій, риб) і безхребетних тварин.

Горіхуватські ставки
Угруповання водяного горізу плаваючого (Зелена книга України) на Горіхуватських ставках
Водяний горіх плаваючий
Вид з Червоної книги України - водяний горіх плаваючий на одному з Горіхуватських ставків
Черепаха, озеро Дідорівка
Черепаха болотна - досить звичайний мешканець Голосіївських (Дідорівських) і Китаївських ставків
Верхній став-озеро на Китаївському водотоці
Верхній став-озеро на Китаївському водотоці

Водно-болотні комплекси Святошино-Біличанської частини Парку головним чином пов’язані з долинами невеликих річок Любка, Нивка і Котурка. В долині Любки (притоки р. Ірпінь) знаходиться заклове низинне болото Романівське, яке зберігає бореальний болотний комплекс. Найбільш рідкісним видом, який тут зустрічається, є береза низька (ЧКУ).

На жаль, річка Нивка не входить в межі НПП «Голосіївський», хоча перетинає його лісові масиви і відіграє важливу роль у цілісності природних комплексів. На терасі цієї річки (неподалік русла) в межах парку є декілька озерець із заболоченими берегами. Останнім часом тут виявлені рідкісні види рослин – пухирник малий (ЧКУ) і сальвінія плаваюча (ЧКУ). По берегах цих водойм донині збереглись куртини сфагнових мохів.

Береза низька, Романівське болото
Береза низька (ЧКУ), Романівське болото
Озеро
Маленьке озерце на терасі р. Нивки зберігає у своїх водах кілька рідкісних видів рослин  (Святошинсько-Біличанський масив)
Сальвінія плаваюча
Сальвінія плаваюча на підсохлому березі водойми – реліктова водна папороть, занесена до Червоної книги України (Святошинсько-Біличанський масив)
Сфагнові мохи
Сфагнові мохи на заболоченому березі озера (Святошинсько-Біличанський масив)